Коли мешканці одного з районів Тернопільщини зголосилися їхати на заробітки в Росію та працювати у теплицях, вони і не здогадувалися, що потраплять у трудове рабство. Життя в нелюдських умовах, знущання роботодавців, понаднормова робота і невиплата зарплати , – ось що пережили земляки на так званих заробітках. Люди дивом вибралися з трудового полону, і по дорозі додому потрапили ще й в полон до сепаратистів.
Це один із останніх випадків торгівлі людьми на Тернопільщині. Зараз психологічну та медичну реабілітацію цим людям надає громадська організація міських жіночий клуб “Відродження нації” та Міжнародна організація з Міграції (МОМ). Історію цих людей розповіла голова правління громадської організації “Відродження нації” Галина Кравець під час відкриття у Тернополі арт-інсталяції “Невидимі”. Ця інсталяція власне присвячена людям, постраждалим від торгівлі людьми, повідомляє “20 хвилин“.
Інформацію про постраждалих мешканців Тернопільщини громадській організації передали обласне управління сім’ї молоді та спорту і правоохоронці. Вони власне займаються розслідуванням цього злочину, адже один із постраждалих чоловіків після повернення додому звернувся в міліцію.
– Ми відразу виїхали до цих людей, бо в них навіть не було коштів приїхати в Тернопіль, – каже пані Кравець. – Ми поспілкувались з ними, їхніх дітей відправили в табір на відпочинок, а дорослих – на лікування в реабілітаційний центр МОН.
Біда з заробітчанами з Тернопільщини сталася минулого року, продовжує співрозмовниця. У районі хтось набирав людей на роботи в теплицях, люди передавали одні одним іформацію і так зголошувалися їхати. На заробітки до Росії вирушили три буси , по 22 людини кожен. Тут їхали мешканці і нашої області, а також мешканці Закарпаття.
– Наші земляки працювали понаднормово, зарплати їм не платили, нікуди їх не відпускали, паспорти відібрали. Умови праці були нелюдськими, над людьми знущалися. Жили люди в будах з картону, обмотаних плівкою, – каже Галина Кравець. – Господарями заробітчан були китайці. Як кажуть люди, вони були наркоманами, постійно під кайфом.. Так наші земляки пропрацювали декілька місяців, а дивом визволилися – їхні “рабовласники” злякалися міліції, яка проводила рейди, і заробітчан відпустили.
Проте ці люди жили без телефонів, відірвані від світу та новин. Відтак вони не знали, що діється в Україні. А їм сказали, що війна вже закінчилася і що можна спокійно їхати через територію ДНР. – Частина заробітчан так і поїхали і потрапили в полон до сепаратистів, – каже Галина Кравець. – На блокпостах, коли побачили їхню прописку західної України, то одразу забрали їх в полон, де теж над ними знущалися. Потім їх відпустили, бо взяли в полон велику групу солдатів. І ось так люди повернулися додому.
Наразі громадській організації відомо лише про семеро таких постраждалих, хоч їх може бути набагато більше. Проте не всі заробітчани, постраждалі від торгівлі людьми, розповідають про свою біду. Нині “Відродження нації” допомагає чотирьох мешканцям Тернопілля, які стали жертвами вищезгаданої історії. Це подружжя та ще троє чоловіків. Всі вони знайомі та родичі між собою.
– Ці люди зараз дуже зневірені. Вони навіть не хотіли вірити, що ми можемо їм допомогти, – каже Галина Кравець. – В подружжя четверо дітей. Їх одразу відправили у табір відпочинку. А цих людей – на лікування в реабілітаційний центр міжнародної організації з міграції у Києві. Там вони перебували два тижні. Також ми їм допомагаємо реалізувати себе в житті та зайнятись власним господарством. За кошти, які виділяє МОМ, ми закупляємо цим людям мотоблоки, будівельні інструменти. А жінці з чотирма дітьми купуємо дійну корову.
До слова, ці постраждалі – люди віком 35-40 років, зауважує Галина Кравець. А наймолодшому – трохи більше 20-ти. Його навіть мама не пустила в реабілітаційний центр, бо вже не вірить нічому і дуже боїться за сина.
Немає коментарів:
Дописати коментар