В очах російської публіки він виглядає як ідеальний шпигун.
Коли в кінці грудня Пола Уелана заарештували спеціальним підрозділом російської розвідувальної служби ФСБ у московському розкішному готелі, все виглядало правдиво: колишній морський піхотинець США і російський фанат, який, як кажуть, купив флешку з секретними штабними списками одного з міністерств безпеки Росії. Пізніше виявилося, що він має ще три громадянства.
Росія заявила, що звинувачення Заходу в тому, що пан Уелан був заарештований лише для того, щоб обміняти його на Марію Бутіну, яку було раніше затримано в США в якості «нелегального агента» Росії, не достовірні.
У минулому році Президент Володимир Путін виступив на щорічному засіданні Кворуму національної спецслужби ФСБ, де повідомив про більш ніж 360 агентів і співробітників іноземних спецслужб, чия «діяльність була припинена» тільки в 2017 році.
Президент Росії попросив свої спецслужби «продовжувати протидіяти спробам іноземних служб отримати політичну, економічну, технологічну та оборонну інформацію».
Російські захисники прав людини з «Команди 29» доповіли про основні проблеми правоохоронних органів Росії у справах шпигунства і зради. Вони критикують, що громадські захисники насправді є працівниками прокуратури, а більшість судових процесів проводяться непублічно, правозахисники не допускаються.
У рідкісних випадках, коли допускається незалежний адвокат, часто виявляється, що у провадженні є численні порушення, а аргументи обвинувального висновку сумнівні.
Але більшість судів стоїть на стороні обвинувачення – у російському законодавстві навіть розголошення публічно доступної інформації іноземцям можна вважати зрадою.
За останні 20 років було винесено лише один виправдувальний вирок у справах шпигунства, повідомляє «Команда 29». У 19 випадках прокуратура намагалася маніпулювати свідченнями, наприклад, шляхом підроблених документів або заяв нібито незалежних експертів. А у 13 випадках підсудні та члени їх сімей знаходились під тиском.
«Якщо у Вас не виходить виявити ворогів, то необхідно їх придумати», – сказав Іван Павлов, засновник «Команди 29», в інтерв’ю критично-налаштованій «Новій газеті».
За російським законодавством це дуже легко, говорить Павлов. Будь-яка діяльність із залученням іноземців або іноземних організацій може кваліфікуватися як зрада або шпигунство. Крім того, часто зовсім незрозуміло, яка інформація вважається таємною і яка не є такою.
Різні державні установи зберігають окремі списки про це. Переліки, однак, підлягають секретності і не є загальнодоступними. Тому за словами Павлова абсолютно очевидним є те, що «Практично кожен належить до групи ризику».
Світ та Україна: Кожен належить до групи ризику: .
Немає коментарів:
Дописати коментар